• Бджола мала, а й та працює.
• Без діла жить — тільки небо коптить.
• Без діла слабіє сила.
• Без охоти нема роботи.
• Без роботи день роком стає.
• Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
• Без труда нема плода.
• Будеш трудиться — будеш кормиться.
• Губами говори, а руками роби!
• Де руки й охота, там скора робота.
• Для нашого Федота не страшна робота.
• Діло майстра величає!
• Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
• Добре роби — добре й буде!
• Добрий початок — половина діла.
• Добра пряха на скіпку напряде.
• Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
• За один раз не зітнеш дерева враз.
• Заклопотався, як квочка коло курчат.
• Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
• Кожна пташка своїм дзьобиком живе.
• Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
• Коли почав орати, то у сопілку не грати!
• Лежачого хліба ніде нема.
• Маленька праця краща за велике безділля.
• На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
• На охочого робочого діло найдеться.
• Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
• Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
• Не дивись на чоловіка, а на його діло.
• Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
• Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
• Не одежа красить людину, а добрі діла.
• Не святі горшки ліплять, а прості люди.
• Не сокира теше, а чоловік.
• Недаром говориться, що діло майстра боїться.
• Печені голуби не летять до губи.
• Під лежачий камінь вода не тече.
• Поки не упріти, поти не уміти.
• По роботі пізнати майстра.
• Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
• Працює, як чорний віл.
• Працюй, як коняка, а їж, як собака.
• Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
• Рання пташка росу оббиває.
• Роби до поту, а їж в охоту!
• Робить, як чорний віл.
• Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
• Старається, як мурашка.
• Того руки не болять, що уміють.
• Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
• Труд чоловіка кормить.
• Трудова копійка годує довіку.
• Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
• Хто багато робив, той і багато знає.
• Хто в роботі, той і в турботі.
• Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
• Хто робить кревно, той ходить певно.
• Хто що вміє, то і сіє.
• Хто що знає, тим і хліб заробляє.
• Чесне діло роби сміло!
• Щира праця мозолева.
• Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
• Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
• Як без діла сидіти, то можна одубіти.
• Як дбаєш, так і маєш.
• Як ручки зароблять, так ніжки сходять.

Господарство

• Хату руки держать.
• Нова хатка — нова гадка.
• Без хазяїна й двір плаче.
• Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки — хата.
• Всякий двір хазяйським оком держиться.
• Хазяйське око товар живить.
• Свій глаз — алмаз, чужі руки — круки.
• В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
• У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
• Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
• Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
• Роби на дворі — буде й в коморі.
• Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
• Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
• Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
• На чорній землі білий хліб родить.
• На добрій землі що не посієш, те й вродить.
• Жита ростуть, як з води йдуть.
• Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.
• Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
• Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
• Не земля родить, а руки.
• Хто землі дає, тому й земля дає.
• Дай землі, то й вона тобі дасть.
• Давай нивці, то й нивка дасть.
• Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
• Де господар не ходить, там нивка не родить.
• Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
• Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
• Як мілко орати, краще випрягати.
• Де оре сошка, там хліба трошки.
• Глибше орати — більше хліба жувати.
• Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
• Сій не пусто, то збереш густо.
• Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте — собі шкоди надієте!
• Хто хоче збирати — мусить добре засівати.
• Що посіяв, те і вродить.
• Яке посієш, таке і пожнеш.
• Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
• Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
• Хліб усьому голова.
• Як хліб буде, то й все буде.
• Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
• Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить.
• На вітер надіяться — без мелива бути.
• Зерно до зерна — та й мірка повна.
• Де борошно, там і порошно.
• З гречки та проса — і каша й паша.
• З поганої трави — погане й сіно.
• Яка трава, таке й сіно.
• Яка пшениця, така й паляниця.
• Яка яблунька, такі й яблука.
• Яка грушка, така й юшка.
• Яка прядка, така й нитка.
• Яка пряжа, таке й полотно ляже.
• Кожному овочеві свій час.
• Аби цвіт, а ягідки будуть.
• Не з кожного цвіточка ягідочка!
• Терен груш не родить.
• Буряк — не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
• Пусти осот в огород — огірків не буде.
• Не вродив мак — пробудемо й так.
• Сади дерево ззамолоду — на старість як нахідка.
• Корова в дворі — харч на столі.
• Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
• Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
• Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
• Любиш поганяти, люби й коня годувати.
• Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
• Даси коневі полови — будеш робить поволі.
• Гладь коня вівсом, а не батогом!
• На батозі далеко не поїдеш.
• Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком!
• Хто коня годує, той дома ночує.
• В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині.
• Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
• Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
• На те коня кують, щоб не спотикався.
• Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
• У доброго коня верстви не довгі.
• Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
• Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
• Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
• Пропав батіг — пропадай і пужално!
• Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
• Як снасть ламається — то чоловік ума набирається, а як худоба пристає — то чоловікові ума не стає.
• Як добрий став — риба буде, а стече став — болото буде.
• Погана сітка — для риби не клітка.
• Час не віл — його не налигаєш!
• Згаяного часу і конем не доженеш.
• На годину спізнився — за рік не доженеш.
• Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
• Згайнуєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину.
• Літом хто гайнує, той зимою голодує.
• Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
• Десять років мак не родив і голоду не зробив.